Мене звати Тамара. Мій свідомий християнський шлях почався у 2020 році. Тоді через COVID 19, я змушена була цілих три місяці провести в ізоляції. Якось переглядаючи телебачення, натрапила на телеканал «Надія», і так зацікавилась, що майже нічого більше не дивилася впродовж усього локдауну. Я відчувала неймовірне піднесення, бо нарешті знайшла те, чого не знаходила в інших конфесіях.
Після закінчення тримісячного карантину я, за звичаєм, відвідала традиційну церкву. Аж раптом почула як внутрішній голос мене запитує: «Що ти тут робиш? Ти ж більше не віриш у все це? Чому ти тут?»
Я вийшла надвір і розгубилася – куди ж мені тепер йти? Ось тут я й згадала, що в моєму районі є вказівник до церкви АСД.
Я пішла туди, а оскільки була субота – потрапила на ранкове служіння. Тихенько сівши на останньому ряду, я почала слухати. На перерві до мене підійшли брати та сестри, щоб привітатися. Як виявилося, в той день було особливе служіння в церкві, пастор запропонував мені до нього приєднатись. Я, звісно, з радістю погодилася і з того часу почала щосуботи відвідувати богослужіння.
Бог дивним чином привів мене до Себе, тож тепер хочеться служити Йому всіма силами. Зараз я здійснюю дияконське служіння в Церкві адвентистів сьомого дня в м. Дніпро та допомагаю людям вивчати Слово Боже через уроки Школи Біблії.
